День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття
В Україні 21 травня офіційно відзначається День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття. Цей день є національним проявом однойменного міжнародного свята і спрямований на зміцнення єдності та підтримку культурної спадщини всіх етносів.
З нагоди свята у Хохітвянській гімназії було проведено захід під гаслом «У кожного — свій голос, та серце в нас одне».
З метою зміцнення єдності українського народу, підтримки й розвитку культурного багатства національних меншин і корінних народів та формування поваги до етнічного розмаїття вчителькою історії та громадянської освіти було проведено інтерактивну лекцію «Наша єдність у спільній справі». Ольга Валеріївна за допомогою вправи «Хмаринка слів» ознайомила учнів з різноманіттям народів, які живуть в Україні. За допомогою дидактичної гри «Культурна мозаїка України» діти змогли зрозуміти у чому різниця між поняттями «корінні народи» та «національні меншини». Головний акцент лекції було зроблено на тому, що справжня єдність народжується у спільній справі, а головною справою кожного є захист нашої Батьківщини. У цих умовах особливо яскраво проявляється єдність у багатоманітті, адже представники різних національностей, які проживають в Україні, пліч-о-пліч захищають нашу державу. Також вчителька звернула увагу на те, що народи України часто піддавалися репресіям, геноциду та депортації, які вчиняли окупанти (нацистські, радянські, російські) тоді, коли Україна втрачала свою державність. Тому лише у незалежній українській державі можуть бути захищені права та збережена національна ідентичність не лише українців, а й кожного корінного народу та національної спільноти. На завершення заходу учням було запропоновано скласти «Рецепт злагоди», основними складниками якого стали: щіпка поваги, дві ложки доброти, жменя взаєморозуміння, краплинка прощення, порція співпраці та великий кухоль любові до Батьківщини. Адже наша сила у єдності, а багатство у різноманітності.
Класні керівники та учні гімназії представили свої страви:
Від учнів 1 та 2 класів виступила вчитель початкових класів Шиян Людмила Юріївна, яка зауважила, що у сучасному світі важливо не лише поважати різні культури, а й знаходити те, що об’єднує людей різних національностей, традицій та поглядів. Одним із таких символів єдності можна назвати піцу — страву, яка подолала кордони та стала улюбленою в багатьох країнах світу. Піца походить з Італії, але сьогодні кожен народ додає до неї власні смаки, інгредієнти та традиції. Вона є зручним перекусом в дорозі, на пікніку. Найпопулярнішою піцою в Україні та світі є Маргарита.
Учні 3 та 4 класів представляли сосиски в тісті. Оригінальна назва страви — Würstchen im Schlafrock. У перекладі це означає "сосиска в нічній сорочці" або "сосиска в халаті".На наших теренах масова популярність страви розпочалася в радянські часи як швидкий і дешевий громадський харч. Головним гастрономічним символом цього перекусу в Україні стала легендарна "Київська перепічка", яку безперервно продають на Хрещатику з 1981 року. Її унікальність полягає в тому, що сосиску в дріжджовому тісті не випікають, а смажать у фритюрі.
Учні 5 класу представили німецькі солодощі – марцепани. Слово «марципан» має німецьке походження. Легенда свідчить, що в містечку Любек в Середньовіччі він був винайдений під час облоги. У місті стали закінчуватися продукти – тому кондитери придумали готувати страву з цукру, що залишився і мигдалю. Мигдаль в деяких рецептах доповнюють або замінюють волоськими горіхами або фундуком. Але є важливе правило – туди ніколи не кладуть арахіс. Якщо марципан містить арахісові горіхи, то він вважається підробкою. У десерти з марципану додають цукати, родзинки або інші сухофрукти.
Учні 6 класу приготували та представили страви традиційної кухні кримських татар (киримли), яка є яскравим поєднанням степових тваринницьких та середземноморських традицій. Зокрема, азу - традиційна страва татарської кухні, яка складається з невеликих шматочків м'яса (яловичини або баранини), тушкованих з овочами та солоними огірками у гострому томатному соусі. Чак-чак - традиційні східні солодощі із тіста та меду, національна страва тюркських народів. Назва походить від татарського слова «чак» (трохи) - через те, що тісто ділять на дуже дрібні шматочки. З давніх-давен чак-чак - обов'язковий атрибут весіль. Під час подачі молодятам бажали, щоб їхнє спільне життя було таким же міцним і солодким, як з'єднані медом шматочки тіста. Дзадзикі (холодний соус на основі густого йогурту, свіжого огірка, часнику та зелені) було подано до канапок з лаваша та адигейського сиру, прикрашених шматочками винограду.
Учениця 7 класу, Осипенко Софія, представила желе. Желе здавна користувалося популярністю у ласунів Європи. Перед желейними десертами не міг встояти навіть імператор Франції Наполеон Бонапарт, хоча технологія приготування желе і сам зовнішній вигляд страви трохи відрізнялися від сучасних аналогів — воно було непрозоре і тільки молочного кольору, а готували його на основі з повітряних бульбашок осетрів. Сучасний порошкоподібний желатин розробив американський інженер Пітер Купер, засновник Союзу Купера «За прогрес науки і мистецтва».
Попри турецьке походження технології, шаурма в сучасному форматі to-go народилася в Німеччині. До другої половини XX століття кебаб залишався ресторанною стравою, яку їли сидячи, за допомогою ножа та виделки. У 1972 році в Західному Берліні турецький мігрант Кадир Нурман відкрив невеликий кіоск біля вокзалу. Він швидко помітив: мешканцям міста потрібна ситна їжа, яку можна з’їсти на ходу. Саме цю страву приготували та представили учні 8 класу.
9 - класники частували французькими хот-догами. Класичний хот-дог походить зі США, куди німецькі іммігранти привезли традицію ковбасок у булці ще в XIX столітті. А от «французький» варіант виник значно пізніше — приблизно у другій половині XX століття в Європі, найімовірніше у Франції або Данії. Чому саме «французький»? Назва закріпилась через тип булки — вона нагадує маленький багет, який асоціюється з Францією. У самій Франції його можуть називати просто hot-dog baguette або sandwich hot-dog. Французькі хот-доги дуже популярні у країнах Скандинавії, Польщі, Україні, країнах Балтії, на заправках та у кіосках швидкої їжі по всій Європі. У нас цей формат часто популярніший за американський хот-дог саме через зручність.
Коли всі страви були представлені, вчителі гімназії частували усіх присутніх справжнім козацьким кулішем – стравою козаків, українського народу, який увібрав у себе усе різномаїття традицій та культур, з якими стикався на своїй землі.